ТРАКТИ́РНИК, а, ч., заст. Власник, господар трактиру. У городі Львові в трактирників тих І пива за гроші [можна] дістати (Фр., XIII, 1954, 422).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 226.