ТРАГІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трагі́чний. Я знаю вас, Гамлете, снобе дволичності, Я знаю ваш звичний і змучений грим, І ваші гримаси та риси трагічності, І весь ваш нехитрий буденний режим (Бажан, Вибр., 1940, 71); Дійсно, «Дикий мед» [Л. Первомайського] нагадує чимось баладу з її неквапливою манерою розповіді, з трагічністю зображуваних подій (Рад. літ-во, 5, 1965, 6); — Сьогодні підірвуть завод. — Він прислухався до своїх слів, і сам здивувався трагічності інтонації (Собко, Запорука.., 1952, 146); Трагічність сюжету; Трагічність образу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 224.