ТРАГІКОМЕ́ДІЯ, ї, ж.

1. Драматичний твір, у якому поєднано риси трагедії й комедії. Від початку нашого століття був і в Києві польський театр.. Представлено драми, мелодрами, трагедії, трагікомедії (Фр., XVI, 1955, 225); Драми називаються то діалогами, то комедіями, то трагікомедіями, але все це не заважає успіхові, і в Німеччині, за часів Лютера, шкільна латинська драма стає одним з істотних знарядь полеміки і боротьби з папістами і Римом (Від давнини.., І, 1960, 156).

2. перен. Історія, подія, становище, у яких сумне переплітається із смішним. По її [книжечки] виході почалася правдива трагікомедія, котрої конець [кінець] був такий, що книжку.. забрано і уміщено.. в пивниці консисторській, де лежить і досі (Фр., XVI, 1955, 37); Він почав здогадуватися про те, як його ошукали, але ще не міг збагнути своєї прикрої ролі в цій трагікомедії (М. Ю. Тарн., Як на.. ниві, 1958, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 224.