ТРАВИ́ТИСЯ¹, тра́виться, недок., спец. Пас. до трави́ти¹.

ТРАВИ́ТИСЯ², тра́виться, недок. Засвоюватися в процесі травлення. Ще чує [щука] решту вчорашньої плотиці [в шлунку], а в холодній воді вона не травиться так швидко (Фр., III, 1950, 332).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 220.