ТРАВЕСТІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до травестії, травесті (у 2 знач.). Незважаючи на велику відмінність світоглядів і поетичних темпераментів, ми бачимо у Шевченка і сліди впливу травестійної манери Івана Котляревського (Рильський, III, 1956, 237); // Який пише травестії, є автором травестій. Він [І. Котляревський] не тільки продовжив традиції російських травестійних поетів та українських бурлескних віршів, а й вніс у бурлеск ті нові якості, що піднесли цей жанр на певний ступінь розвитку реалізму (Рад. літ-во, 5, 1964, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 219.