ТПРУ́ТЬКИ, виг., діал. Зась, дзуськи. — Ну, що їм [панам] кобза? Кому вона мішає [заважає]? Так ні, на скрипці грай скільки хоч, а на кобзі — тпрутьки… (Бурл., О. Вересай, 1959, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 218.