ТОРІЧЕ́ЛІЄВИЙ: ∆ Торіче́лієва порожне́ча (пустота́), фіз. — безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій зверху посудині. * Образно. [Назар Петрович:] А як же цех? [Несміян:] Не бійся, без начальника не залишиться. Життя, голубе, не любить торічелієвої порожнечі (Дмит., Дівоча доля, 1960, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 204.