ТОРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., спец.

1. Обробляти торці (в 1 знач.). Ролики для транспортерів раніше виготовлялися так: газозварники різали труби на частини, токарі торцювали крайки до необхідних розмірів (Роб. газ., 26.II 1963, 2).

2. Покривати торцями (у 3 знач.). Торцювати бруківку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 211.