ТОРОПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся, недок., розм., діал. Боятися, торопіти. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 206.

Торопитися, плюся, пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 276.