ТО́РКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до торкну́ти. Торкнуті клавіші увігнулись під його тонкими, неначе пазурі, пальцями (Н.-Лев., IV, 1956, 241); Повітря, мов струна, пропелером торкнуте, Бринить навкруг (Бичко, Простота, 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 206.