ТО́РКАНИЙ, а, е, перев. із запереч, част. не. Дієпр. пас. мин. ч. до торка́ти. Весь час робили [бійці] на деревах зарубки для зв’язківців. Зістругували ніким не торкану, зарослу мохом кору стовбурів і вирізьблювали Л&́8594; (Гончар, III, 1959, 99); Одна Гола гора.. так і сіріла не торкана лемешем плуга (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 204.