ТОРГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до то́ргнути. Казанцев торгонув дверима так, що трохи їх не виставив (Н.-Лев., III, 1956, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 202.