ТОПЛЯ́К, а́, ч., спец. Колода, дерево, що затонули під час сплавляння. Сом — риба тепловодна, не стайна, тримається глибоких місць, завалених топляком (Веч. Київ, 14.ІV 1966, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 196.