ТО́ПЕЛЬНИК, а, ч., діал. Утопленик. Тепер уже ніхто не іде купатися, ніхто і не ходить туда [туди], боячися топельників (Фр., VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 194.