ТО́НКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. тонки́й. Якось я стояв, задумавсь Коло ткальної машини: Що за взори, що за тонкість У шовкової тканини! (Крим., Вибр., 1965, 108); При виробництві цементу надзвичайно важливе значення має контроль за тонкістю його помелу. Від цього залежить міцність виробів (Рад. Укр., 1.ІІІ 1974, 4); Глиняна пластика трипільців і середньостогівців вказує на високий рівень здібностей і тонкість художніх смаків первісних землеробів та скотарів нинішньої території України (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 75); В народному характері — говоримо про нашу сучасність — Гончара особливо ваблять такі риси, як повна віддача душевних сил загальній справі,.. все зростаюча інтелектуальна тонкість (Про багатство л-ри, 1959, 232); — Деякі його [Боккаччо] оповідання слід, на мою думку, поставити поряд з кращими Шекспіровими драмами щодо глибини й тонкості психологічного аналізу (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 393); Поезія Тичини відзначається надзвичайною тонкістю сприйняття зовнішнього світу, чим обумовлено багатство його барв, тонів і звуків (Іст. укр. літ., II, 1956, 377); Жінка, мати дітей, повинна мати цей дар тонкості [відчуття правди] (Вільде, Винен.., 1959, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 189.