ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2. Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 190.