ТО́НКО. Присл. до тонки́й. Брала дівка льон дрібненький, Брала, брала, тонко вистеляла (Укр.. лір. пісні, 1958, 516); Звісно, не вміла вишивати Солоха, як її сестри, не вміла прясти так тонко, як вони, а все ж хоч полотнище до полотнища пристебне, хоч переділку перепряде — і за те добре (Мирний, І, 1954, 60); Обличчя дівчини пашіло жаром.. Тонко вигнуті брови то гостро хмурилися, то лагідно розбігались, надаючи одразу всьому обличчю виразу спокою, задоволення й сердечності (Гончар, III, 1959, 320); При згодовуванні тваринам тонко розмелене зерно сорго дає гірші результати, ніж плющене (Хлібороб Укр., 9, 1964, 37); Ароматизувати тісто можна ваніліном, тонко розтертою корицею, дуже подрібненими смаженими горіхами, мигдалем та ін. (Укр. страви, 1957, 320); Аркадій Петрович прислухавсь мимоволі, як стукали там чиїсь каблуки, пересувались стільці, тонко дзвеніла склянка (Коцюб., II, 1955, 397); Заспівував хтось тонко, дзвінко, розчулено (Збан., Єдина, 1959, 313); Десь угорі тонко видзвонює жайворонок (Ткач, Жди.., 1959, 61); Хай запахнуть тонко Маслюки жовтаві, І з-під дуба гляне боровик, Зашумлять під вітром Сосни зеленаві, Пролуна журавки тихий крик (Забашта, Квіт.., 1960, 76); В очах жодного з них Дорош не прочитав прихованої переваги здорового над хворим або, ще гірше, отого за людським обов’язком співчуття, фальш якого так тонко відчувають тяжко хворі люди, навпаки, вони трималися, як рівні з рівними (Тют., Вир, 1964, 200); Важливого значення у творчій роботі письменника Маркс і Енгельс надавали світоглядові митця, його ідейним переконанням, тонко враховуючи при цьому специфіку образного мислення (Рад. літ-во, 5, 1968, 13); Прекрасно розуміючи і тонко відчуваючи мистецтво, Чернишевський дійсно все робив для того, щоб зруйнувати побудовану естетами стіну між мистецтвом і реальним життям, між мистецтвом і іншими формами суспільної свідомості (Талант.., 1958, 52); Іноді, от так по обіді, в вільну хвилину підсідала до Марусі стара їмость [попадя] і починала розмову, але тонко, політично, здалека (Хотк., II, 1966, 43); — Він досить приємний, той князь. По всьому видно, що аристократ: і манери, і вирази, і поводіння [поводження], все те в нього так тонко, аристократично виходить (Л. Укр., III, 1952, 504); — Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? — Найбідніші, що правда, то правда, — погодилися люди. — Оті, що живуть на воді та біді? — навіть приказку згадує Тугаєвич і тонко посміхається (Стельмах, І, 1962, 371); Я не могла одірвати очей від тих сторінок з тонко розмальованими заставками (Л. Укр., III, 1952, 741); Надія довго милувалася фантастичними візерунками паперових завісок на вікнах. Вони були вирізані так тонко й витіювато, аж не вірилось, що паперові (Баш, Надія, 1960, 24).
◊ Гро́шей то́нко, заст. — мало грошей у кого-небудь. Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… (Вас., І, 1959, 66); То́нко пря́сти див. пря́сти1.
ТОНКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову тонки́й у 1 знач., напр.: тонколе́зий, тонкошарови́й; у 2 знач., напр.: тонкові́тий, тонкогілля́стий, тонкопо́ристий; у 3 знач., напр.: тонконо́сий; у 4 знач., напр.: тонкоме́лений, тонкоподрі́бнений; у 5 знач., напр.: тонкоголо́сий; у 12 знач., напр.: тонкоко́ваний і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 189 - 190.