ТОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. томли́вий. У кожного на обличчі були томливість і острах (Вовчок, Вибр., 1937, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 183.