ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу. Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (Гончар, III, 1959, 60); [Безсмертна:] Просив [командир загону] медикаментів і розвідати, де толу добути (Баш, П’єси, 1958, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 179.