ТОККА́ТА, и, ж. Віртуозна музична п’єса для фортепіано чи органа, витримана в швидкому, чітко ритмованому безперервному русі. Наполегливий, рішучий біг токкати «Біля стін Арсеналу» [Ю. Іщенка], побудованої на інтонаціях революційних пісень, змальовує героїчні події минулого (Мист., 3, 1958, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 178.