ТОКАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Працювати токарем, займатися токарською роботою. Довелося [Курінному] йти у відставку за станом здоров’я. Вдома, одначе, після відставки сидіти не захотів.., сам попросився в майстерню: я, каже, люблю токарювати… І таки любить, нічого не скажеш (Гончар, Тронка, 1963, 179); Вони [хлопці] слюсарюють, токарюють, виготовляють меблі, чаклують над гармоніями і дзеркалами, лагодять телевізори, вчаться (Літ. Укр., 24.VІ 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 178.