ТОВЩ, у, ч., діал. Жир. Хмара суне по небі, як та розплила з товщу молодиця (Коб., III, 1956, 467); — Навіть голодний мусить пам’ятати, що послух дорожчий од баранячого товщу (Загреб., Шепіт, 1966, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 169.