ТОВСТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. Зменш.-пестл. до товсту́н. Він підвівся за столом — натоптуватий, туго затягнутий поясом товстунець (Гончар, Людина.., 1960, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 168.