ТОВСТУ́ЛЯ, і, ж., розм. Товста, повна жінка, дівчина. Незабаром у дверях з’явилась не дуже молода, але гарна з лиця таки добра товстуля, низька, кругленька (Н.-Лев., III, 1956, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 168.

Товстуля, лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік. Левиц. Пов. 143.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 270.