ТОВСТОШИ́ЇЙ, я, є. Який має товсту шию, з товстою шиєю. А товстошиї фанатики [мулли, ченці] прийшли й сюди [до гирла річища]. О, тут право не ішанське. Тут ті, що своїми м’язами видушують собі воду, видушують нові порядки на землі, вони господарі (Ле, Міжгір’я, 1953, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 168.