ТОВСТОСТІ́ННИЙ, а, е. Який має товсті стіни, стінки, з товстими стінами, стінками. В XV-XVI ст. місцеві гончарі [на Покутті] виробляли грубий обкурений посуд — товстостінні горщики (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 168.