ТОВСТОПИ́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що товстомо́рдий 2. В хату увійшов товстопикий, кривоносий дядько, гостро зиркнув на Дмитра і розтягнув усмішкою уста (Стельмах, II, 1962, 401).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 168.

Товстопикий, а, е. Толсторожій. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 270.