ТО́ВСТО. Присл. до товсти́й 1, 4. Проходячи мимо вітрини паштетного магазину, стала [мати] й стояла хвилину, а потім зайшла й звеліла собі зробити три бутерброди, товсто намазані маслом (Хотк., І, 1966, 174); Літом вона ходила у ватнику, зимою — в старо-бабському, некритому.. кожусі, в руці — неодмінна, схожа на вівчарську гирлигу кривуляста палиця, кінець її завжди височить над головою, товсто і незграбно закутаною в хустки (Вол., Місячне срібло, 1961, 328); Грицько помовчав, обдивився ще раз дудку, потім тихенько подув, — товсто і хрипло загула дудка (Мирний, IV, 1955, 23); Баба така чорна, так і скидається на гаву, а як заговорить товсто та голосно, ну гава тобі та й годі! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 24).
ТОВСТО… Перша частина складних слів, що відповідає слову товсти́й у 1 знач., напр.: товстошаро́вий; у 2 знач., напр.: товстоно́сий, товстору́кий; у 3 знач., напр.: товстову́сий, товстобро́вий; у 4 знач., напр.: товстоголо́сий і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 167.