ТОВКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що товка́ч. У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (Україна.., І, 1960, 51); Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась, на її вилицюватому некрасивому обличчі спалахнув сором’язливий рум’янець. Вона, видно, не знала, де подіти важку, відшліфовану руками не одного покоління Кужелів, товкачку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 199); Був час, коли.. аптекар мав бути дужою людиною: не кожний міг підняти пудову товкачку, якою товкли у величезній ступі лікарську траву, квіти й насіння (Наука.., 9, 1971, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 164 - 165.