ТОВАРОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з товарознавства. — Знов у підкидного граєте? — жартома гримнув [Грім] на двох молодих товарознавців, що вибігли назустріч (Кучер, Трудна любов, 1960, 264); — З освіти я — агроном-товарознавець (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 163.