Про УКРЛІТ.ORG

товаришування

ТОВАРИШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. товаришува́ти. Вона в остатніх [останніх] днях нашого товаришування любила називати себе сойкою (Фр., IV, 1950, 350); В місті товаришування не порвалось: хоча хлопці жили не в одній домівці, але в класі сиділи поруч на одній лавці і щодня бігали один до одного (Гр., II, 1963, 19); Головними рисами взаємин між членами бригад комуністичної праці є дружба, товаришування та взаємодопомога (Наука.., 9, 1960, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 162.

вгору