ТОВАРИ́НА, и, ж., розм. Одна тварина великої рогатої худоби. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою.. Повіє вітер, замете снігом, коли ще яка товарина не зломить, не вкоротить віку (Свидн., Люборацькі, 1955, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 159.

Товарина, ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Камен. у. Землю, славою покриту, топче товарина. Щог. Сл. 9. Ум. Товари́нка, товаринонька, товариночка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 269.