ТОВА́Р1, у, ч.
1. тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. ва́ртість 3). Капіталізм є товарне виробництво на найвищому ступені його розвитку, коли і робоча сила стає товаром (Ленін, 27, 1972, 337); Що ж являють собою гроші з точки зору політекономії? Це особливий товар, у якому всі інші товари виражають свою вартість (Наука.., 3, 1961, 8).
2. Все те, що становить предмет торгівлі. Хороший товар сам себе хвалить (Укр.. присл.., 1955, 284); Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Кв.-Осн., II, 1956, 404); По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав.. Вивісив на щоглу прапор, запрошуючи себе оглянути перед тим, як причалити, з закордонними товарами до берега (Ю. Янов., II, 1958, 49); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Гончар, І, 1959, 37); // тільки одн., заст., жарт. У народних обрядах сватання — про дівчину. Тепер дівчат, хоть гать гати; Тепер на сей товар не скудно (Котл., І, 1952, 281); [Xрапко:] Та й то ще: все це чужий товар [дочки]. Його гляди, кохай, вигодуй, викохай, а все за люди оддай (Мирний, V, 1955, 122).
Това́ри пе́ршої необхі́дності див. необхі́дність.
◊ Живи́й (людськи́й) това́р — про людей, якими торгували й торгують в експлуататорському суспільстві (рабів, невільників-полонених, кріпаків та ін.). — У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід. — Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Гончар, І, 1959, 31); Па́нський това́р — про кріпаків. Коли б вони [Остап і Соломія] не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана (Коцюб., І, 1955, 339); Показа́ти това́р лице́м див. лице́; Чи варт това́р робо́ти? — про невигідну справу, яка не виправдує затрачених на неї часу, зусиль.
3. тільки одн. У шевській, чоботарській справі — готова шкіра для виготовлення взуття. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (Коцюб., II, 1955, 124); [Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, а особливо товар на чоботи дістати важко (Корн., І, 1955, 318); Учинив їх [чоботи] Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад: полотно, ранти, обцаси й інший дріб’язок (Бабляк, Жванчик, 1967, 43); // Взагалі шкіра для виготовлення чогось. Віктор.. просив попереду зшити йому кобуру на совість, не шкодуючи товару (Збан., Таємниця.., 1971, 264); // Хутро, з якого шиють верхній одяг. І тепер вони на пару Із найкращого товару Шиють шуби (Стельмах, V, 1963, 357).
ТОВА́Р2, у, ч. Переважно велика рогата худоба. За табором попід лісом паслися цілі череди товару, свиней та овець, неначе в якоїсь кочової орди (Н.-Лев., VII, 1966, 232); Більша хата була гарно обгороджена, у дворі було повно повіток та хлівів, а в їх товару та коней багато (Гр., І, 1963, 402); [Килина:] Прожену я на яр товар, На гору телята, Стану, гляну-подивлюся, Де милого хата (Кроп., II, 1958, 424); Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар (Мик., II, 1957, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 159.