ТКАЧ, а́, ч. Робітник, майстер, який виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Виписав я йому також.. ковалів, шевців, ткачів, теслів та інших ремісників (Фр., II, 1950, 136); Прядуть на прядках молодиці й дівчата, баби на веретенах. А коли є ще в хаті ткач — дід сивий, — то в нехитру мелодію прядок ще й верстат, немов барабан, гупає і човник по основі кларнетом: сюр, сюр… (Головко, II, 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 153.