ТКАНИ́ЦЯ, і, ж.
1. заст. Вид жіночого головного убору. Заміжня жінка ще в XIX ст. не мала права навіть вдома ходити з непокритою головою. Головні убори заміжньої жінки, які безпосередньо надівали на волосся, — це.. кибалка, тканка, тканиця (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 16).
2. діал. Жіночий плетений пояс з китицями.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 152.