ТИЧИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до тичи́нка. * Образно. — Ти стяглася зовсім, ізвелася на тичиночку (Барв., Опов.., 1902, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 134.