ТИФ, у, ч. Загальна назва гострих інфекційних захворювань: висипного, поворотного й черевного тифу та паратифу. — Мій тато, а зараз по нім моя мама, занедужали на тиф (Фр., IV, 1950, 292); Втрачаючи свідомість, Чубенко проклинав усі тифи на світі і схопився руками за гриву, сподіваючись, що кінь довезе до загону (Ю. Янов., II, 1958, 215); На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифами, мучаться на возах, на відкритих платформах (Гончар, II, 1959, 128).

∆ Висипни́й тиф див. висипни́й; Поворо́тний тиф — гостра інфекційна хвороба людини й тварин, що проявляється в нападах пропасниці, які періодично повторюються. Ліквідовано або значно обмежено такі інфекції, як висипний і поворотний тифи, малярія,.. кишкові та дитячі інфекції (Наука.., 12, 1957, 12); Черевни́й тиф див. черевни́й.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 129.