ТИ́ТАРІВ, рева, реве. Прикм. до ти́тар; належний титареві. В титаревій хаті патрали птицю та поросята, а на городі смалили кабана (Н.-Лев., III, 1956, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 128.

Титарів, рева, ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева. Левиц. І. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 263.