ТИ́ТАРКА, и, ж., розм. Те саме, що титари́ха. А матушка ще частіше вешталась із покоїв до кухні, частіше шепталась із титаркою (Н.-Лев., І, 1956, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 128.