ТИТА́НІВ, нова, нове. Прикм. до тита́н¹; належний титанові. Тисячі тронів упало і людських і божих, але титанова круча стоїть (Л. Укр., І, 1951, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 127.