ТИТА́НОВИЙ, а, е. Прикм. до тита́н²; який містить у собі титан. Є на Україні і титанові руди, і ртутні руди (Цюпа, Україна.., 1960, 89); Вона [фабрика] даватиме збагачений титановий концентрат для нових хімічних підприємств України (Роб. газ., 10.III 1966, 1); Титанове білило; Титанові сплави.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 127.