ТИСЯЧОУ́СТИЙ, а, е, поет. Утворений тисячею або дуже великою кількістю уст. Легкий тисячоустий прозорий гамір у залі коливається… (Тич., III, 1957, 468).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 127.