ТИ́СНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ти́снути 1-3 і ти́снутися 1. [Орленко:] А от коли бувало [у шахті] порода насуне та загальне тиснення утвориться, ну тоді, дійсно… (Коч., II, 1956, 547); На біса йому здались оте неприємне тиснення у скронях і погані сни по ночах! (Вільде, Сестри.., 1958, 87); При обмацуванні кінцями пальців потиличної і задньої частини тім’яних кісток виникає відчування пергаменту або тонкого аркуша картону, що поступається тисненню пальців (Хвор. дит. віку, 1955, 124); До нього [графа] тиснулись, але вживаючи тисячних стратегічних фортелів, щоб приховати це тиснення та заскакування (Фр., VI, 1951, 230).

2. фіз. Те саме, що тиск 2. Раптом йому здалося, що вони [шахтарі] піднімаються вгору. «Не обдуриш, — подумав він, — я про це читав, це від зміни тиснення…» (Ю. Янов., II, 1954, 146); Робота йшла, як ніколи. Тиснення повітря в молотках не зменшувалось проти норми й на одну атмосферу (Ткач, Плем’я.., 1961, 239).

3. Видавлювання на шкірі, металі та інших матеріалах рельєфних зображень. З Х ст. почав розвиватися спосіб тиснення срібла й золота на спеціальних штампах — матрицях (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 118); Багатовікові традиції та досвід поколінь дозволили майстрам виробити багато способів художньої оздоби шкіряних виробів. Але найбільшого поширення серед населення набула техніка гарячого й холодного тиснення (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 66).

4. Рельєфне зображення, візерунок, одержані таким способом. Він висмикує з купи книжок фоліант з тисненням «Вавілон» і хутко-хутко перегортає сторінки непевної давнини (Досв., Вибр., 1959, 235); На її [шафи] полицях стояло лише одинадцять книжок у розкішних сап’янових оправах з золотим тисненням на корінцях (Смолич, Мир.., 1958, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 123.