ТИ́СНЕНИЙ, а, е.

1. Виконаний тисненням (у 3 знач.). Редактор вийняв кишенькову записну книжечку в чорній палітурці, з золотом тисненими літерами свого прізвища і офіційного звання (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 212).

2. Який має на собі тиснення, з тисненням (у 4 знач.). Всі краєвиди степу, укріплень, могил батирів і річок, берегів Аральського моря з його островами та прибережними скелями наклеїли на ватман і віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри (Тулуб, В степу.., 1964, 431); Треба було ще вкладати і вкладати. Твори Лесі Українки, Лялині університетські конспекти, тиснену золотом грамоту Костю Григоровичу (Гончар, IV, 1960, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 123.