ТИРОЗИ́Н, у, ч. Амінокислота, що входить до складу майже всіх білків; в організмі людини й тварин є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину та адреналіну. На повітрі очищені бульби [картоплі] темніють, пояснюється це окисленням речовини — тирозину, який міститься в них (Овоч., 1956, 255); Особливо багатий гречаний мед на феніламін, тирозин, лейцин, ізолейцин, глютамінову кислоту (Наука.., 1, 1973, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 121.