ТИ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ти́ркати. В одному кутку тиркнула жаба, у другому ударив цвіркун… (Мирний, І, 1954, 269); Коротко й різко тиркнув відбійний молоток. Гучні звуки, сковзнувши по крутих стінах тунелю, завихрились (Хор., Місто.., 1962, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 121.