Про УКРЛІТ.ORG

тир

ТИР, у, ч. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олесь, Вибр., 1958, 413); Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали практичної перевірки своїх знань у тирі (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 118.

вгору