ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до типології, який грунтується на типології. Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (Літ. Укр., 11.II 1969, 4); Типологічна класифікація мов; Типологічний метод дослідження.

2. Пов’язаний з певним типом організму; власт. певному типу. Строки відновлення [кров’яного тиску] залежать від типологічних особливостей вищої нервової діяльності (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 118.