ТИЛЬБЮРІ́, невідм., с. Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж. У нього було два виїзди — кабріолет і тильбюрі, та двоє коней (Рибак, Помилка.., 1956, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 112.