ТИ́КОВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ти́ква. Дядя Гриша з тиковки помочив ганчірочку й викрутив її (Головко, І, 1957, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 112.